ДНІ ІВАНА ФРАНКА У ЛОВРАНІ 2026.
З нагоди 170-річчя від дня народження видатного українського письменника, поета, мислителя, перекладача, науковця та громадсько-політичного діяча Івана Франка Українська громада Республіки Хорватія 21 червня 2026 року провела урочистий тематичний захід біля пам'ятного знака письменникові у місті Ловран.
Пам'ятний знак Іванові Франку було встановлено за погодженням із місцевою владою у приморському парку поруч з історичною набережною Лунґомаре на узбережжі затоки Кварнер Адріатичного моря. Його урочисте відкриття відбулося 22 жовтня 2022 року в рамках Першого парламентського саміту Кримської платформи за участю Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука та Голови Хорватського Сабору Ґордана Яндроковича.
Ініціатором і організатором культурного заходу виступила Українська громада Республіки Хорватія. Проєкт реалізовано за фінансової підтримки Ради з питань національних меншин Республіки Хорватія.
Урочистості розпочалися виконанням Державного гімну Республіки Хорватія та Державного гімну України. Гімни виконали члени УКПТ "Галичина" Карловац, до них приєдналися учасники та гості свята.
Присутні також вшанували хвилиною мовчання пам'ять полеглих захисників і мирних жителів Хорватії та України.
З вітальним словом до учасників звернулася членкиня Ради з питань національних меншин Республіки Хорватія пані Марія Мелешко. Вона наголосила на важливості збереження історичної пам'яті та популяризації української культурної спадщини, а також прочитала уривок із поезії Івана Франка.
Голова Української громади Республіки Хорватія Владо Карешин підкреслив, що такий захід у Ловрані проводиться вперше, і висловив переконання, що вшанування постатей, які своєю працею творили українську державність і культуру, є важливою складовою національного виховання молодого покоління.
Про багатогранну особистість Івана Франка, його неоціненний внесок у розвиток української літератури, науки та культури, а також про його роль як символу знань, свободи й духовної величі розповіли ведучі заходу – професорки Тетяна Рамач та Оксана Мартинюк.
Особливо зворушливою частиною програми стало декламування безсмертної поезії Івана Франка. Молодь і діти натхненно та проникливо читали його твори напам'ять. Серед учасників були діти українського походження, чиї предки оселилися в Хорватії понад 130 років тому. Не менш щемливим стало виконання поезій дітьми, які через повномасштабне російське вторгнення були змушені залишити рідну Україну. Дехто з них навіть не встиг розпочати навчання у першому класі української школи, однак завдяки діяльності українських товариств у Хорватії вони відкрили для себе творчість Івана Франка та з великою любов'ю вивчили його вірші. Саме тому Українська громада Республіки Хорватія з особливою гордістю відзначає, що українське слово сьогодні звучить із вуст цих дітей.
Надзвичайно теплу атмосферу створили музичні виступи. Авторські пісні на слова Івана Франка у виконанні Українського культурно-просвітнього товариства "Галичина" з Карловця під керівництвом Влада Тврдовського глибоко зворушили присутніх, які охоче долучалися до співу.
Свої музичні вітання подарували також учасники Українського культурно-просвітнього товариства "Україна" зі Славонського Броду під керівництвом Анни Вишкварко.
В урочистій програмі взяли участь Українське культурно-просвітнє товариство "Україна" зі Славонського Броду, Українське культурно-просвітнє товариство імені Лесі Українки з Осієка, Українське культурно-просвітнє товариство імені Андрія Пелиха із Шумеча, Українське культурно-просвітнє товариство "Галичина" з Карловця, а також учні, які вивчають українську мову та культуру в Основній школі "Антун Матія Релькович" Бебріна.
Завдяки змістовним розповідям ведучих присутні дізналися багато цікавих фактів про життя й творчість Івана Франка. Зокрема, про те, що він є автором понад шести тисяч творів і понад двохсот двадцяти книжок, перекладачем світової класики з чотирнадцяти мов, а у 1915 році був номінований на Нобелівську премію з літератури та представлений як "найбільший національний поет свого народу". Особливу увагу було приділено й тісним зв'язкам письменника з Хорватією. Під час перебування на лікуванні в Ліпіку (1908) та Ловрані (1909) Іван Франко виявляв значний інтерес до хорватської історії, мови, літератури, фольклору та славістики, що стало важливим чинником розвитку українсько-хорватських культурних взаємин.
Проведення таких культурно-просвітницьких заходів є вагомим внеском у збереження української національної ідентичності за кордоном. Вони сприяють духовному й інтелектуальному розвитку молоді, зміцнюють зв'язки між поколіннями, об'єднують українську громаду та поглиблюють українсько-хорватське культурне співробітництво, засноване на взаємній повазі, історичній пам'яті та спільних європейських цінностях.